У посібнику розкриті теоретико-методологічні засади дослідження адаптивного туризму, його становлення, розвиток та поняттєво-термінологічний “Апарат. Адаптивний туризм розглядається як складова національного туризму, його самостійний вид, що виступає чинником реабілітації відносно
здорових людей похилого віку та осіб з інвалідністю. Запропоновано нові схеми класифікації адаптивного туризму та виділені три основні групи туристів з особливими потребами. Розроблено структурно-логічну модель адаптивного туризму, яка розкриває особливості його геопросторової організації, функціональної та територіальної структури.